- Регистрация
- 13 Ноя 2019
- Сообщения
- 556
- Реакции
- 102
Днями відвідали з моніторинговим візитом Стародобровольський психоневрологічний інтернат на Дніпропетровщині.
У коридорах на холодній підлозі лежать хворі та їдять з підлоги, наче собаки. Повз них снують інші підопічні, чий одяг у випорожненнях і які чекають по кілька годин, поки аж дві санітарки нагодують 47 лежачих хворих, більшість з яких не можуть себе самостійно обслуговувати. Я йду по коридору і заглядаю в очі підопічним. Своїм виглядом вони скоріше нагадують дворняг-доходяг у собачому притулку – занедбані і з пронизливим знедоленим поглядом.
Тільки уявіть собі: більшість із них на весь день зганяють у маленькі приміщення з телевізором, де ті проводять увесь свій вільний час, сидячи на лавах або лежачи на холодній підлозі.
Ні про яку соціалізацію чи програми реабілітації і говорити смішно, у цьому місці вони виглядають як недосяжна фантастика. Елементарний медогляд проводився 6 років тому, і це в чи не найбільш екологічно забрудненому регіоні України. В той же час, за словами заступника директора, половина адміністрації закладу мають онкологію. Статистики ж щодо підопічних немає, бо банально ніхто не проводив діагностику.
Підопічні закриті в собі, залякані. Вони втікають з закладу. Я вперше бачу інтернат, в якому із 300 підопічних - 17 втікачів. Та це абсолютно недивно.
Санітарки у закладі, смакуючи владу, граються у лікарів-психіатрів і на власний розсуд вирішують, кого ізолювати за ґрати, а кого зв’язати. Вже багато років гамівні сорочки заборонені, але тут їх заміняють підручними засобами.
Але найбільш шокуючим стало те, що в цьому інтернаті група підопічних встановила свій контроль і постійно ґвалтує інших хворих. Адміністрація просто закривала на це очі. Уявіть собі, як це, коли тебе б’ють, періодично ґвалтують і ніхто не може тебе захистити. Порядки один в один як у «чорних» і «червоних» тюрмах, в яких «актив» та адміністрація керують всім закладом.
Після численних моніторингових візитів до цих закладів прихожу до висновку, що психоневрологічні інтернати - це місця з узаконеною евтаназією. Під виглядом лікування тут ховають психічно хворих від суспільства.
Відчуття постійного знущання над людьми.
П.С. Потрібне щонайшвидше реагування Олексій Гончарук - Прем'єр-міністр України та Соколовська Юлія"
Автор Олег Григорьев
У коридорах на холодній підлозі лежать хворі та їдять з підлоги, наче собаки. Повз них снують інші підопічні, чий одяг у випорожненнях і які чекають по кілька годин, поки аж дві санітарки нагодують 47 лежачих хворих, більшість з яких не можуть себе самостійно обслуговувати. Я йду по коридору і заглядаю в очі підопічним. Своїм виглядом вони скоріше нагадують дворняг-доходяг у собачому притулку – занедбані і з пронизливим знедоленим поглядом.
Тільки уявіть собі: більшість із них на весь день зганяють у маленькі приміщення з телевізором, де ті проводять увесь свій вільний час, сидячи на лавах або лежачи на холодній підлозі.
Ні про яку соціалізацію чи програми реабілітації і говорити смішно, у цьому місці вони виглядають як недосяжна фантастика. Елементарний медогляд проводився 6 років тому, і це в чи не найбільш екологічно забрудненому регіоні України. В той же час, за словами заступника директора, половина адміністрації закладу мають онкологію. Статистики ж щодо підопічних немає, бо банально ніхто не проводив діагностику.
Підопічні закриті в собі, залякані. Вони втікають з закладу. Я вперше бачу інтернат, в якому із 300 підопічних - 17 втікачів. Та це абсолютно недивно.
Санітарки у закладі, смакуючи владу, граються у лікарів-психіатрів і на власний розсуд вирішують, кого ізолювати за ґрати, а кого зв’язати. Вже багато років гамівні сорочки заборонені, але тут їх заміняють підручними засобами.
Але найбільш шокуючим стало те, що в цьому інтернаті група підопічних встановила свій контроль і постійно ґвалтує інших хворих. Адміністрація просто закривала на це очі. Уявіть собі, як це, коли тебе б’ють, періодично ґвалтують і ніхто не може тебе захистити. Порядки один в один як у «чорних» і «червоних» тюрмах, в яких «актив» та адміністрація керують всім закладом.
Після численних моніторингових візитів до цих закладів прихожу до висновку, що психоневрологічні інтернати - це місця з узаконеною евтаназією. Під виглядом лікування тут ховають психічно хворих від суспільства.
Відчуття постійного знущання над людьми.
П.С. Потрібне щонайшвидше реагування Олексій Гончарук - Прем'єр-міністр України та Соколовська Юлія"
Автор Олег Григорьев